У будинку впливової неаполітанської сім'ї у 1950 році пролунав плач новонародженої, привезеної у шикарній кареті-ліжку з Версаля. Дівчинку назвали Партенопою на честь німфи, яка дала ім'я Неаполі. Оточена розкішшю і увагою, Партенопа виросла справжньою красунею і бунтаркою, яка змінює коханців як рукавички, яка намагалася зробити кар'єру в акторському мистецтві, а потім поринула у світ антропології. Її безтурботне життя наповнилося танцями та захопленнями, поки трагедія не затьмарила її існування: самогубство її брата Рафаеля, який не витримав порівняння з яскравим світлом своєї сестри, призвело до тріщини у її ідеальному світі.